закуритися

I див. закурюватися.
II -и́ться і закурі́тися, закури́ться і рідко закурі́ється, док.

1) Почати диміти, виділяти дим; задиміти. || безос. || Запарувати.

2) Огорнутися здійнятою курявою, здійнятим із землі снігом і т. ін. || Оповитися, огорнутися чим-небудь (туманом, млою і т. ін.).

3) Здійматися в повітря, стелитися, витися над землею (про дим, куряву, сніг і т. ін.).